ТОП-5 історичних пам’яток міста Дубна

Дубно - це порівняно невелике місто районного значення, на перший погляд дуже затишне і спокійне, тому не надто відоме і популярне серед туристів за межами області. Проте той, хто хоч раз гуляв його мальовничими вуличками точно знає: місто просто відпочиває після того, як століттями було осередком творення української історії. Величні привиди князів досі поважно ходять колись розкішними кімнатами тепер закинутих маєтків, а нестримний дух козацтва витає над будинками, захищаючи спокій жителів і щоліта вириваючись на волю рок-фестивалем "Тарас Бульба". Це все явно відчувається у повітрі, а особливо біля "місць сили" Дубна - визначних пам'яток історії, тому якщо ти теж хочеш вдихнути запах дрімучої української минувшини, то обов'язково мусиш побачити їх на власні очі!

 ЛУЦЬКА БРАМА

Фото Vlad Kemenyash.

Колись в'їзд в місто зі сторони Луцька і Львова був саме через неї, але з часом Дубно розрослось і споруда тепер має лише історичне, а не практичне значення, як у ХV - XVI ст. Тоді вона виконувала функцію в'їзних воріт і оборонної межі, а у ХІХ ст. там розташовувалась масонська ложа. Ця брама, збудована у стилі ренесансу з каменю і цегли, - рідкісний різновид барбакана (округлої будівлі з бійницями), який можна побачити лише на Волині.

Спочатку Луцька брама була двохярусною з наскрізним проїздом. Згодом добудовується третій ярус. Перші два яруси виконані з піщаника, третій – з цегли. У 1785 році, під час ремонтних робіт, були закладені арки проїзду, і на усіх трьох ярусах облаштовані звичайні приміщення.

Після цього колись ефектна оборонна споруда (схожа на Луцьку вежу в Острозі) стала нагадувати маловиразну побудову, що відрізнялася від інших лише формою та грубими стінами (до двох метрів).

Координати: Дубно, вул. Д.Галицького, 32

КОСТЕЛ БЕРНАРДИНІВ

Фото Vlad Kemenyash.

Поруч з Луцькою брамою, доповнюючи її оборонні функції, домінуючи над міською забудовою, розташований костел колишнього бернардинського монастиря. Він являє собою тринавну, шестистовпну базиліку з нартексом. До витягненої п’ятиярусної східної частини прилягає невеликий об’єм і п’ятиярусна башта-дзвіниця з барочним завершенням.

Костел та монастир заснував Януш Острозький ще у 1614 році. Одна з найзагадковіших частин костелу - це підземелля, яке стало усипальницею для багатьох фундаторів, світських та духовних осіб. Архівні матеріали засвідчують, що крипти містили у собі гробівці шляхетських родів Любомирських, Іллінських, Франковських, але за радянської влади будівля використовувалася не як культова споруда, а звичайнісінький склад, тому багато останків не збереглося.

За час свого існування костел належав різним релігіям та конфесіям, тому кілька разів перевтілювався. У другій половині XVIII століття у костелі споруджено декілька вівтарів у стилі рококо і фрески, які непогано збереглися, незважаючи на руйнівну силу часу. У 1875 році його пристосували під православний собор, а у 1920 році споруда знову була повернута католикам. Там розмістилися ченці-бернардини, які викинули іконостас, перемалювали настінний розпис і зрізали дерев’яні бані. Необхідно було скинути й добудовані бані, та не знаходилось охочих це зробити, хоч винагорода була обіцяна велика. За розповіддю старожила Дубна А. Рафальської, нарешті знайшовся охочий, поляк Стась Мазуркевич.
Було це 1925 року, Мазуркевич заліз на дах і почав спилювати та розвалювати бані, а тим часом ксьондз костела ходив унизу навкруги нього з молитовником у руках та молився, щоб Мазуркевич не впав з даху.
Та це не допомогло, адже чоловік все-таки впав. Він лишився живий, але сильно пошкодив руки. Стась молився про одужання, потім став постити, просидів на хлібі і воді 40 днів, але рани загоювалися дуже повільно. Згодом він все ж одужав, але сталося це набагато пізніше.

У 1937 році було замінено пірамідальне завершення дзвіниці фігурним, у стилі бароко, яким воно було наприкінці ХІХ століття. Нині це Свято-Миколаївська церква.

Координати: Дубно, вул. Д.Галицького, 28.

ВЕЛИКА ДУБЕНСЬКА СИНАГОГА

Фото Vlad Kemenyash.

Згідно з переписом населення 1865 року, з 7922 жителів міста Дубно  6285 (80%) були особами єврейської національності. Тому в місті на той час було аж 15 синагог та молитвенних домів, 22 хедера, тобто єврейських початкових шкіл для хлопчиків, 2 чоловічих єврейських училища та єврейська типографія. Щоправда, лише одна синагога змогла вистояти і зберегти свої права у боротьбі з безглуздими нападами влади різних часів на євреїв. Іудейська святиня була побудована у XVI столітті значною мірою завдяки сприянню князя Любомирського. У синагозі успішно діяв хор, який часто виступав в інших храмах, виконуючи найкращі композиції єврейської літургії.

Дубенська синагога двічі зазнавала реконструкції: спочатку у 1782 р., а вдруге у 1920-х роках, оскільки була сильно пошкоджена під час Першої світової війни. З 1993 р. приміщення синагоги входить до складу Дубенського історико-культурного заповідника, проте її стан, особливо всередині, вбиває віру у людство.

Координати: Дубно, вул. Кирила і Мефодія, 23.

ТАРАКАНІВСЬКИЙ ФОРТ

Фото Vlad Kemenyash.

Ця фортеця знаходиться у селі Тараканів поблизу Дубна, а не в самому місті, проте вона настільки цікава, що про неї не можна не згадати.

Тараканівський форт, або Дубенський форт-застава – одне з найзагадковіших місць не лише Дубенщини, а й усієї Рівненської області. Сьогодні від фортеці залишилися лише руїни, але неймовірна кількість легенд, які досі оточують форт, і містичні залишки колись гарної будови щороку приваблюють все більше туристів. Це місце вражає розмахом: чого тільки вартий тунель, розташований під зовнішніми стінами, довжиною близько 100 метрів! Крім того, форт оповитий легендами про привидів, які вже багато років поспіль лякають місцевих жителів. Можливо, це пов'язано з тим, що на початку ХХ століття тут загинуло солдати, які досі не можуть знайти спокій.

Історія Тараканівського форту – яскравий приклад того, як можна недооцінити свої власні засоби захисту. Фортеця була побудована ще у кінці ХІХ століття для захисту західних кордонів Російської імперії, але під час Першої світової війни фортецю здали австрійцям практично без бою. Отямившись, форт вирішили повернути. Споруда все-таки була відбита, але зруйнована власною ж артилерією. У роки Другої світової війни Дубенським фортом-заставою заволоділи німецькі загарбники. Існують неймовірні легенди, що тут проводились випробування нової німецької секретної зброї, начебто навіть ядерної, але перед капітуляцією ворог залив бетоном деякі приміщення та ходи до них. Але це все лише легенди.

Знайти Тараканівський форт досить складно – краще розпитати місцевих жителів. Крім того, краще не ходити у цих місцях поодинці, адже будівля в аварійному стані і справді розвалюється, а в тунелях легко заблукати. Є багато місцевих екскурсоводів, які пропонують свої послуги. Від траси до села Тараканів потрібно повернути поблизу кладовища, далі десь 800 метрів проїхати до підйому і там повернути ліворуч. Через сто метрів буде тунель, про який згадувалось раніше.

ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК

Фото Vlad Kemenyash.

Безсумнівно, найвизначніший історичний осередок міста - це Замковий комплекс, де зараз працює Дубенський історико-культурний заповідник. Саме біля стін Дубенського замку розгортаються події гоголівського "Тараса Бульби". Десь тут Андрій Тарасович шепотів прекрасній Гуниллі Ельжбеті Мазовецькій зрадливе "Вітчизна моя - ти...", а там пролунало рокове "Я тебе породив - я тебе і уб'ю!"

Замок було побудовано на місці древнього укріплення в 1492 році князем Костянтином Івановичем Острозьким. На початку XVII ст. його перебудував Януш Острозький вже у стилі пізнього ренесансу, а пізніше ним володіли польські князі Заславські, Сангушки, Любомирські.

Вхід у Дубенських замок і досі прикрашає Герб князів Острозьких. Територія комплексу невелика, його двір простягається всього на 300 метрів. Тут розташувались два палаци – Острозьких та Любомирських. Палац Любомирських був особливо розкішним: тут розташовувались бенкетна і бальна зали з витонченим мистецьким декором інтер’єру. Прикрашав зали відомий італійський майстер Доменіко Мерліні. Танцюючі жіночі постаті, що тримають в руках виноградну лозу, і зараз можна побачити на стіні зали.

Важливою складовою замкового ансамблю є надвратний корпус XV століття. У триповерховому надбрамному корпусі розташовані в’їзні ворота. Надбрамна вежа спочатку мала купольний дах. Добре збереглися два бастіони замку.

Гарнізон фортеці розташовувався в підземних казематах. Слизькі кам’яні сходинки круто спускаються вниз до довгих коридорів із низькими стелями. Денне світло ледь потрапляє сюди крізь вузькі бійниці. 

У фортеці діє музей.  Тут можна побачити дерев’яні скульптури XVII століття, зокрема й досить рідкісну постать Діви Марії, яка зображена вагітною. Там розташувалась унікальна, але моторошна виставка історії тортур та покарань. Для неї виділили аж три кімнати підземелля. Рідкісна зброя, картини, колекції монет та чимало інших цінних речей дивують відвідувачів. Експозиції було з чого збагачувати, адже свого часу замок був одним із найбагатших у Європі.

Середньовічний архітектурний комплекс належить до укріплень бастіонного типу.

Дубенський замок увійшов в історію як один із найстійкіших. Протягом п’яти століть його ні разу не взяли штурмом. Та спроб захоплення фортеці було немало. Кажуть, лише протягом XVII століття на місто нападали близько ста разів.

Особлива легенда пов'язана нападом татар у 1577 році. Тоді замок готувався до весілля князевої племінниці Беати. Коли непрохані гості підступили до оборонних стін і розклались табором, людей охопила паніка, але сама наречена не розгубилась і виявила надзвичайну хоробрість. Беата підбігла до вартової вежі і вистрелила з гармати. Ядро потрапило прямо у шатро кримського хана і налякані "відьмою" війська, залишившись без ватажка, відступили. А вежа, звідки був зроблений постріл, отримала назву Беатка, або Дівоча вежа.

Координати: м. Дубно, вул. Замкова, 7а

Close Menu