Як звучав другий фестиваль “Тарас Бульба-1992”

16 років тому в Україні пройшов легендарний другий фестиваль “Тарас Бульба”. Він минув у мальовничому місті Дубно, біля чистих берегів річки Ікви, під мужніми мурами Дубенського замку князів Острозьких та Любомирських. Пропонуємо вам познайомитись із деякими гуртами, щоб краще зрозуміти, яка музична суміш наповнювала повітря фестивалю “Тарас Бульба-1992”.

І почнемо з гурту “Білий загін”, який з’явився у середині 90-х років. Львів’янин Олег Шевченко з друзями створили гурт і працювали над ним посилено, співали активно, і це подарувало їм чимало прихильників. Пісня “Кинь тачку” стала справжньою бомбою не тільки серед любителів важкої музики, а їхня творчість вийшла за кордони Львова. Але гурт був реорганізований у 2005 році у проект “W.H.I.T.E”.

Фото Марины Чупис.

Львівські хлопці “Конгрес” на момент участі у другому фестивалі “Тарас Бульба” мали вже за плечима 6 років успішної сценічної діяльності. Спочатку група носила назву “Товариство”. На фестивалі колектив отримав приз за найкращі аранжування та першу премію у жанрі рок-музики. Саме в цей час “Конгрес” змінює музичний напрям на арт-вейв та вирушає у тур підкорювати серця не тільки українців, а й шанувальників із інших країн. Проте, на жаль,творчу діяльність гурт завершив у 2002 році.

Фото Марины Чупис.
Впереше волинська формація “Незаймана земля” заявила про себе в 1989 році. На той час гурт був україномовним адептом токого собі досить модного стилю як “гласность-рок”. Щодо цього стилю, то назви пісень говорять самі за себе – “Все для блага народу”, “Партійний вальс”, “Екологія”, “Танго 37-го року” та інші, а музична основа – дещо естрадизований хард-рок.

Також у 1992 році учасниками фестивалю стала рок-банда “Жаби в дирижаблі”, яка знаходилась під керівництвом київського клоуна і шоумена Богдана Харченка. У пошуках репетиційної бази хлопці знайшли бомбосховище, там, на підлозі стрибала велика й гарна земляна жаба. Так народилася назва. На фестиваль гурт прибув у вже оновленому складі – до “Жаби” приєднується Олександр Єфімов (Екс-гітарист групи “Ностальгія по Мезозої”), підсиливши гітарний саунд і професійний підхід до аранжування пісень. Небагато пізніше він приводить до складу групи вокалістку Ангеліну Гаврикову (вокал). Про такий голос — ніжний й упевнений, група могла тільки мріяти. Ліна стала Музою й інтегральною частиною вокалу групи й чудовою акторкою на сцені. І в “Жаби” починається новий період.

Фото Марины Чупис.
Коли вони вийшли на сцену і побачили розігріте попередньою командою море людських голів, що гуло і вирувало, вони не збиралися повторювати чийсь банальний трюк. Звукова атака, стрибки по сцені, соло на барабанах і потужна кода — джентльменський набір епохи класичного харду абсолютно не пасував БІОКОРДОВІ. Дива трапляються нечасто. Цього разу субстанція дива витекла з їхніх душ, крізь пальці торкнулася струн і сягнула тисяч сердець. Майстри прозорих звукових конструкцій — київська група “БІОКОРД” — зовсім не сподівалася на успіх в Дубному, адже вони від початку не надто вписувалися в контекст демократичної імпрези “Тарас Бульба”.. БІОКОРД ризикнув. І запропонував збудженій масі продукт діаметрально протилежний. Як згадує лідер БІОКОРДА Микола Биков: ” Ми не ставили за мету “завести” натовп. Ми просто вийшли і виліпили образ. Підкреслюю — ми робили це чесно і від душі. Таїнство творилося в усіх на очах. Нікого не провокували, ні з ким не загравали. Від “А” до “Я” ми залишалися собою, такими, які ми є. У відповідь ми отримали вибух енергії. То був успіх”.

Фото Марины Чупис.
А ми переходимо до іншого учасника вибухового фестивалю команди “Пам’ятка Архітектури” з міста Львова. Створились у спеціальній музичній школі ім. С.Крушельницької в лютому 1989 року. Гурт утворили гітарист, віолончеліст Віктор Горай, басист, скрипаль Антон Тихий та клавішник, саксофоніст Юрій Ющенко. Барабанщики час від часу мінялися. Записом в грудні 1993 року концертного альбому завершився перший етап життя гурту – захоплення класичним арт-роком.

Фото Марины Чупис.

Загалом у фестивалі взяли участь 14 рок-виконавців: 8 зі Львова, по 1 із Дніпра, Донецька, Івано-Франківська та Кіровограда, а також 2 учасника зі столиці. Отже, можемо зробити висновок, що у 1992 році “Тарас Бульба” мав характерне важке звучання з присмаком драйвовості та потужності, які притамані українській рок-музиці.

Close Menu